РСУ вказала, до яких наслідків призведе створення нового органу контролю без жодного судді у складі

Лише 2 місяці минуло від початку первинного кваліфікаційного оцінювання суддів, а нардепи вже встигли висловити незгоду з тими механізмами, які застосовуються для перевірки законників. Відповідно до ініціативи парламентарів судді повинні мати менше впливу на перевірку колег, натомість має з’явитися новий орган, що складатиметься з громадських активістів, адвокатів та науковців.

Обмежене самоврядування

Рада суддів на своєму попередньому засіданні обговорила проект «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих положень законодавства з питань судоустрою і статусу суддів» (№4180). Схоже, причиною підготовки ініціативи стала невдоволеність народних обранців тим, як відбувається процес змін у судовій системі, і вони вирішили його прискорити. Водночас обмеживши можливості суддівського самоврядування.

Зокрема, в проекті пропонується виключити РСУ з процесу прийняття нормативних актів, які стосуються порядку кваліфікаційного оцінювання суддів та ведення їхніх досьє. Разом з тим передбачається розширення підстав для звільнення суддів за порушення присяги та створення нового органу, який контролюватиме дії законників.

Парламентарі роблять ставку на Громадську раду доброчесності, яка «сприятиме у встановленні» відповідності суддів та кандидатів у законники критеріям професійної етики та доброчесності. Цей же орган отримає повноваження на збирання такої інформації.

Планується, що до складу ГРД увійдуть представники правозахисних об’єднань, журналісти, науковці, адвокати. А ось суддям, навіть тим, які вже пішли у відставку, членство у цій структурі заборонятиметься. Так само працювати у громадській раді не зможуть правоохоронці та прокурори. Щоправда, те, чому одній стороні судового процесу дозволятиметься контролювати законників, а іншій ні, нардепи не пояснюють.

Європейська практика

Народні обранці переконані, що їхня ініціатива допоможе посилити контроль суспільства за суддями. Разом з тим, на думку членів РСУ, парламентарі не врахували, що проект суперечить європейським стандартам, які мали б сприяти вдосконаленню правосуддя.

Так, відповідно до основоположних принципів Великої хартії суддів органи третьої гілки влади повинні брати участь у прийнятті всіх рішень, які впливають на судові функції. До того ж Консультативна рада європейських суддів рекомендувала, щоб саме ради законників у співпраці з іншими органами забезпечували відбір та призначення суддів, їх просування по кар’єрних щаблях, а також вирішували дисциплінарні та етичні питання.

Так само у висновках КРЄС указується, що оцінювання законників має проводитися саме їхніми колегами. Адже таким чином забезпечується незалежність. Інші ж органи не повинні впливати на цей процес. Якщо ж і залучати «сторонніх» осіб, то вони, на думку експертів, зобов’язані мати достатній досвід та бути обізнаними щодо окремих питань.

Звісно, проект передбачає, що члени ГРД мають бути «визнаними фахівцями у галузі своєї професійної діяльності». Однак цей критерій надто розмитий, і важко уявити кандидата, який назве себе «визнаним фахівцем». Разом з тим більш чітких вимог на кшталт освіти чи досвіду роботи ініціатива не встановлює. До того ж, як наголошують у РСУ, в проекті говориться лише про права й обов’язки членів новоствореного органу, але жодного слова про будь-яку відповідальність за їх невиконання. Так само не передбачено й механізму захисту законників у тих випадках, якщо члени ГРД працювали неналежно. Та й сам факт розгляду громадськістю діяльності законника може загрожувати його незалежності. Про це йдеться в одному з висновків Венеціанської комісії. Тому члени РСУ переконані, що вплив громадськості має обмежуватися спостереженням за кваліфікаційними процедурами та наданням інформації, але вони в жодному разі не повинні готувати свої висновки.

Якщо ж народні обранці все ж не дослухаються до застережень РСУ і позиції міжнародних органів, то, можливо, їх зупинить досвід власних помилок. Верховна Рада вже намагалася створити допоміжний орган для очищення судової системи. Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції мала опрацювати скарги на законників, які розглядали справи щодо учасників подій на майдані. Однак у неї майже відразу виникли труднощі з кворумом, а охочих працювати в комісії на громадських засадах було обмаль. Як наслідок, за рік ТСК змогла підготувати більш як півсотню висновків. У тих випадках, коли тимчасовий орган указував на порушення присяги, матеріали переглядала Вища рада юстиції, яка не завжди підтримувала позицію. В результаті одні й ті самі матеріали фактично розглядалися двічі.

Не виключено, що така ж доля спіткає й висновки ГРД, які все одно перевірятимуться кваліфкомісією. Тому нардепам слід визначитись, яку вони ставлять перед собою мету: продемонструвати суспільству, що воно може впливати на суддів, чи створити ті механізми, які дійсно працюватимуть.

Згідно інформації, що розміщена 29.04.2016р. на сайті zib.com.ua

(http://zib.com.ua/ua/123244-rada_suddiv_ukazala_do_yakih_naslidkiv_prizvede_stvorennya_n.html)