Показники навантаження на суддю: рішення РСУ

РСУ закликала перерахувати середню тривалість розгляду справ за категоріями та коефіцієнт їх складності. Такий висновок зробила РСУ у рішенні №31, текст якого друкує «Закон і Бізнес».

Рада суддів України

Рішення

5 червня 2020 року                           м.Київ                                               №31

Про звіт за результатами оцінювання середніх витрат часу на розгляд справи

Рада суддів рішенням від 9.06.2016 №46 схвалила результати дослідження — звіт «Основні методологічні підходи та результати дослідження щодо визначення коефіцієнтів навантаження на суддів та складності справ спеціалізованих судів та судів апеляційної інстанції», затвердила рекомендовані показники середніх витрат часу на розгляд справ та коефіцієнтів складності справ за категоріями, а також рекомендувала Державній судовій адміністрації в ухваленні управлінських рішень застосувати рекомендовані показники середніх витрат часу на розгляд справ та коефіцієнтів складності справ за категоріями.

Рішенням чергового XV з’їзду суддів України рекомендовано переглянути та затвердити методологічні підходи щодо визначення нормативів тривалості розгляду судових справ.

У зв’язку зі змінами у процесуальному законодавстві та на виконання вказаних рішень, за підтримки Програми реформування сектору юстиції «Нове правосуддя» USAID ДСАУ проведено нове дослідження щодо оцінювання середніх витрат часу на розгляд справ та визначення коефіцієнтів їх складності, яке викладено у відповідному звіті.

Проведений аналіз звіту за результатами оцінювання середніх витрат часу на розгляд справ та визначення коефіцієнтів складності справ показав, що розрахунки базових показників навантаження на суддю в рік та оцінка необхідної кількості суддів здійснені на підставі сформованих і опрацьованих анкетних даних суддів.

При цьому отримані результати є прийнятними та можуть бути використані для визначення потреб у фінансуванні, розрахунку модельного навантаження та визначення граничної кількості суддів.

Разом з тим здійснені розрахунки не позбавлені окремих недоліків, які пов’язані з таким: обмежена кількість учасників опитування, короткий (три тижні) та невдалий час для опитування (серпень — основний період відпусток) — і, як наслідок, спричинили окремі розбіжності в обчисленні показників витрат часу на розгляд справ.

Крім того, розрахунок відповідних показників здійснено на підставі статистичних даних за 2019 рік. У свою чергу, саме протягом 2019 року відбувалися як законодавчі зміни щодо порядку розгляду окремих категорій спорів, так і зміни в порядку ведення квартальних та річних звітів статистичної звітності за формами, визначеними ДСАУ.

Зокрема, 21.10.2019 набув чинності Кодекс з процедур банкрутства, яким визначено процедури банкрутства не лише юридичних, а і фізичних осіб. Це, безумовно, буде мати наслідком збільшення навантаження на суди господарської юрисдикції.

Таким чином, використані при дослідженні статистичні дані за 2019 рік можуть не повною мірою відображати середні витрати часу розгляду справ та коефіцієнти складності справ.

Також в методиці, застосованій у звіті, не враховано фактичної кількості справ та матеріалів, які перебували на розгляді у суді (залишок нерозглянутих справ на кінець року, кількість надходжень справ та матеріалів на розгляд), фактичної кількості відпрацьованих робочих днів у суді.

Крім того, під час обрахунку кількості суддів та кількості розглянутих справ було використано кількість робочих днів, яка не є оптимальною та не відображає фактично відпрацьований час за рік.

Так, сьогодні чинна Методика визначення граничної чисельності суддів у судах затверджена наказом ДСАУ від 14.09.2018 №471.

Відповідно до цієї методики середньостатистична тривалість роботи судді протягом року визначається ДСАУ щорічно за підсумками звітного року шляхом аналізу табелів робочого часу суддів.

Для проведення розрахунку відбираються тільки судді, які здійснювали свої повноваження повний календарний рік (за винятком суддів, які були призначені або в яких закінчились повноваження протягом звітного року). Щодо кожного судді вираховується кількість відпрацьованих ним людино-днів. Отримані результати підсумовуються і діляться на кількість суддів у цій вибірці.

Наразі середньостатистична тривалість роботи суддів відповідно до аналізу табелів робочого часу суддів становить 183 робочих дні, а не 215, як це взято за основу у звіті, а це суттєво впливає на відповідні розрахунки.

Крім того, за результатами дослідження показник середнього часу розгляду справ та коефіцієнти складності справ у звіті розраховані на підставі співвідношення між даними першої та другої хвиль дослідження.

При визначенні пропорції такого співвідношення суттєво більшу вагу надано даним другої хвилі дослідження (72%) порівняно з даними, отриманими в ході першої хвилі (28%).

Порівняння отриманих даних з результатами дослідження, проведеного у 2016 та попередніх роках, свідчить про те, що середній час розгляду справ усіх категорій суттєво зменшився. Аналогічним чином зменшились і коефіцієнти складності справ. Це ставить під сумнів об’єктивність отриманих даних.

Наприклад, за даними попереднього дослідження, на розгляд справи про умисне вбивство витрачалось 1174 хв. і коефіцієнт складності такої справи становив 5,31. За даними представленого звіту, на розгляд аналогічної справи має витрачатись 326 хв., а коефіцієнт її складності становить 1,58.

Загальне співвідношення часу, отриманого за результатами двох хвиль досліджень, в цілому різниться в 4,1 рази, в тому числі:

у місцевих загальних судах — 4,1;

апеляційних загальних судах — 5,9;

окружних адміністративних судах — 3,5;

апеляційних адміністративних судах — 3,6;

господарських місцевих судах — 2,9;

господарських апеляційних судах — 2,2.

У той же час дані, отримані виключно за результатами першої хвилі дослідження, є співмірними з результатами дослідження, проведеного у 2016 та попередніх роках, і суттєво не відрізняють від них.

З огляду на раніше зазначені окремі недоліки другої хвилі дослідження (короткий термін проведення, мала кількість отриманих анкет) й на те, що оцінювання середніх витрат часу на розгляд справ та визначення коефіцієнтів їх складності, проводилось у той час, коли всі без винятку суди є неукомплектованими і працюють в «стресових» умовах, слід вважати , що використаний під час визначення пропорції між першою та другою хвилями дослідження середньозважений підхід не є прийнятним.

Більш доцільним є використання для визначення середньої тривалості розгляду справи даних виключно першої хвилі дослідження.

Врахування другої хвилі дослідження слід вважати неприйнятним або можливим лише за умови, якщо їй буде надана суттєво менша вага порівняно з першою хвилею дослідження.

За таких обставин середня тривалість розгляду справ за їх категоріями та коефіцієнт їх складності мають бути перераховані з урахуванням цих застережень.

Заслухавши та обговоривши інформацію голови РСУ Моніча Б.С. про звіт за результатами оцінювання середніх витрат часу на розгляд справ для визначення коефіцієнтів навантаження на суддів, відповідно до ст.126, ч.8 ст.133 закону «Про судоустрій і статус суддів» та Положення про РСУ, затвердженого позачерговим Х з’їздом суддів 16.09.2010 (зі змінами), Рада суддів

ВИРІШИЛА:

1. Схвалити результати дослідження — звіт за результатами оцінювання середніх витрат часу на розгляд справ для визначення коефіцієнтів навантаження на суддів із застереженнями в частині уточнення показника середнього часу розгляду судових справ за їх категоріями та коефіцієнтів їх складності.
2. Запропонувати Програмі реформування сектору юстиції «Нове правосуддя» провести перерахунки показників середньої тривалості судових справ за їх категоріями та коефіцієнтів складності справ, надавши перевагу при таких перерахунках першій хвилі проведеного дослідження.
3. Запропонувати ДСАУ, Вищій раді правосуддя при визначенні потреб у фінансуванні, ухваленні управлінських рішень та затвердженні штатної чисельності суддів застосовувати зазначений звіт з урахуванням такого:

• отримані результати розрахунків слід використовувати для оцінки необхідної кількості суддів та коригування їх чисельності на рівні кожного окремого суду з урахуванням фактичної ситуації в суді;
• результати розрахунків повинні братися до уваги під час прийняття рішень щодо загальної штатної чисельності суддів, але мати скоріше індикативний характер, враховуючи потенційні зміни у навантаженні на судову систему в майбутньому;
• при використанні результатів розрахунків слід враховувати середньостатистичну тривалість роботи суддів відповідно до аналізу табелів робочого часу суддів, яка становить 183 робочих дні, а не 215, як це взято за основу в наданому звіті;
• з огляду на окремі недоліки дослідження, які в тому числі свідчать про серйозний брак суддівських кадрів, слід утриматися від скорочення штатної чисельності суддів у тих судах, де дослідження показало необхідність його проведення (господарські суди, апеляційні господарські суди, окружні адміністративні суди), до повторного дослідження, яке слід провести не пізніше від травня 2021 року.

4. ДСАУ провести повторне дослідження оцінювання середніх витрат часу на розгляд справ для визначення коефіцієнтів навантаження на суддів у господарських судах, апеляційних господарських судах, окружних адміністративних судах не пізніше ніж до травня 2021 року.
5. ДСАУ до проведення повторного дослідження, але не пізніше ніж до кінця 2020 року, розглянути пропозиції судів щодо зміни методики обліку статистичних даних, передбаченої чинною звітністю, з метою врахування у повному обсязі розгляду скарг, заяв та клопотань, які можна обліковувати як окремі матеріали судових справ.
6. З метою зміни методики обліку статистичних даних, передбаченої чинною звітністю, доопрацювання Методики визначення граничної чисельності суддів у судах, затвердженої наказом ДСАУ від 14.09.2018 №471 (у тому числі з урахуванням звіту за результатами оцінювання середніх витрат часу на розгляд справ для визначення коефіцієнтів навантаження на суддів), створити робочу групу, до складу якої включити:

• 6 членів РСУ (по 2 від кожної юрисдикції);
• 6 представників ДСАУ, які спеціалізуються на розгляді зазначених

питань (за згодою);

• 6 представників апарату Верховного Суду, які спеціалізуються на розгляді зазначених питань (за згодою);
• 2 представники ВРП (за згодою).

Голова                                        Б.МОНІЧ

Джерело: https://zib.com.ua/ua/143160-pokazniki_navantazhennya_na_suddyu_rishennya_rsu.html